Мерилін Адамсон
Усі ми мріємо про успіх в житті і задоволення, що чогось таки добилися. Яку роль у цьому відіграють основні світові релігії? Чи є в них щось таке, що може надати нашому життю значущості та цілеспрямованості?
У цій статті подано короткий виклад системи вірувань основних світових релігій: індуїзму, нью-ейдж, буддизму, ісламу та християнства*, яким є уявленя про Бога та що людина може отримати від цієї релігії. На завершення наведені аргументи чим вчення Ісуса відрізняється від світових релігій.
*У кожній із цих релігій є також свої секти, вчення яких може відрізнятися. Дослідження базується на основних символах віри кожної релігії. Стаття також не включає деякі інші релігії (наприклад іудаїзм) з міркування лаконічності.
Більшість індусів поклоняються одному Вселенському духу (Брагману) через незліченних богів і богинь. Ці різноманітні прояви божества можуть втілюватися у предметах і явищах, наприклад: ідолах, храмах, ґуру, річках, тваринах тощо.
Індуси вірять, що те, ким вони є зараз, залежало від їхніх вчинків у попередньому житті. Таким чином індуїзм пояснює наявність зла і страждань у світі. Якщо у минулому поведінка людини була поганою, то у сьогоденні вони можуть переживати злидні. Біль, хвороби, бідність чи стихійні лиха, як от повінь, є заслуженими, зазвичай через нечестиве життя у минулому.
Ціль життя індуса – звільнитися від закону карми, тобто від постійних реінкарнацій. Якщо душа звільниться від циклу перероджень, то нарешті отримає спокій.
В індуїзмі можна обирати у який спосіб напрацьовувати духовну досконалість. Є три способи як можна вирватися з карми:
Нью-ейдж вчить, що людині треба самому розвинути власну божественність. Бог, в уявленні послідовників руху нью-ейдж, не є трансцедентним особистісним Богом, який створив світ, натомість це якийсь вищий розум у самих людях. Послідовники нью-ейдж бачать себе богом, космосом, всесвітом. Більше того, усе, що людина бачить, чує, відчуває чи уявляє вважається божественним.
Будучи надзвичайно еклектичним, нью-ейдж представляє себе як колекцію стародавніх духовних традицій. Нью-ейдж визнає існування багатьох богів і богинь, як і в індуїзмі. Земля – є джерелом усієї духовності, у неї є свій інтелект, емоції і божественність. Але понад усе стоїть власне «я». «Я» є творцем, керівником і богом усього. Поза людиною реальності не існує.
Вчення нью-ейдж сповнене широким спектром обрядів східного містицизму, а також духовних, метафізичних і психологічних практик, таких як: правильне дихання, співи, барабанний дріб, медитація. Усе це для того, щоб змінити свою свідомість і відкрити у собі божественність.
Будь-яка негативна річ у житті людини (невдачі, сум, злість, егоїзм, біль) – це всього лиш ілюзія. Послідовники нью-ейджу вірять у абсолютну владу над своїм життям, тому вважають, що у їхніх життях немає нічого поганого, негативного чи болючого. З часом людина досягає такого рівня духовного розвитку, що зовнішня об’єктивна реальність перестає існувати. Ставши богом, людина сама починає творити свою реальність.
Буддисти не поклоняються Богу чи богам. Люди, які не знайомі з буддизмом, вважають, що буддисти поклоняються Будді. Однак Будда (Сіддгартха Ґаутама) ніколи не називав себе богом. Будда – це звання, титул особи, яка досягла рівня нірвани, тобто до духовного просвітлення, свобода від постійного циклу життя і смерті. Більшість буддистів вірять, що людина переживає численні перенародження, і все це несе за собою страждання. Тому ціль життя буддиста – зупинити ці перенародження. Коренем проблем вважаються наші бажання. Саме тому потібно очистити серце від будь-яких бажань і насолоди почуттів.
Щоб досягти цього, буддисти повинні дотримуватися певних релігійних принципів та проводити час у глибокій медитації. Медитація – це не те саме, що молитва чи зосередження уваги на Богові, це радше самодисципліна. Через медитацію людина може досягнути Нірвани – і втамувати «полум’я бажань».
У буддизмі є щось, що присутнє у більшості основних релігій: дисципліна, чесноти і правила, за якими повинна жити людина.
Мусульмани вірять, що є один всемогутній Бог Аллах, який безмежно вищий і трансцедентний за людей. Аллах є творцем світу і джерелом добра і зла. Усе, що відбувається, відбувається по волі Аллаха. Він є сильним і суворим суддею, який буде милосердним до своїм послідовників, залежно від кількості добрих справ і духовної присвяти. Мусульмани вважаються слугами Аллаха.
Хоча мусульмани шанують багатьох пророків, Мухамед вважається останнім із них. Його слова і стиль життя є прикладом для наслідування. Щоб бути мусульманином треба дотримуватися п’ятьох основних релігійних принципів:
Після смерті, в залежності від вірності вищевказаним правилам, мусульманин потрапляє до раю. Ті, що не потраплять, будуть нести вічне покарання у пеклі.
Для багатьох людей іслам відповідає їхнім уявленням про релігію і Бога. Іслам вчить, що є один верховний Бог, якому треба поклонятися через добрі справи і ретельне виконання релігійних обрядів. Після смерті людина буде або винагороджена, або покарана, залежно від її відданості. Мусульмани вірять, що, пожертвувати життям в ім’я Аллаха, – беззаперечний спосіб потрапити у рай.
Християни вірять у люблячого Бога, який виявив Себе і якого можна пізнати особисто у цьому житті. В християнстві увага звертається не на релігійні обряди чи добрі справи, а на радість від спілкування і стосунків з Богом та у щораз більшому пізнанні Його.
Радість і сенс життя християнина залежить від віри в Ісуса Христа, а не лише Його вчення. Під час Свого життя, Ісус не називав себе пророком чи вчителем, який би вказував на Бога. Натомість Він називав Себе Богом у людському тілі. Він творив чуда, відпускав людям їхні гріхи і говорив, що кожен, хто вірує в Нього, матиме життя вічне. Він говорив такі речі як: «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя».1
Згідно з християнством, Біблія – це письмове послання Бога до людей. Окрім того, що Біблія містить історичні згадки про життя Ісуса, у ній також розкривається характер Бога, Його любов і істина, і те, як людина може знати Його особисто.
З якими би обставинами християни не стикалися у житті, Біблія вчить, що вони завжди можуть звернутися до мудрого і сильного Бога, який щиро їх любить. Вони вірять, що Бог відповідає на молитви, а життя набуває сенсу лише тоді, коли вони живуть Йому на славу.
У всіх цих системах вірувань є кардинальні розбіжності щодо Бога:
Чи всі релігії поклоняються одному Богу? Допустимо таку можливість. Нью-ейдж вчить, що кожен повинен досягнути центру космічної свідомості, але для мусульман це означало б покинути їхнього єдиного Бога, для індусів – покинути їхніх численних богів і богинь, а буддистам треба буде визнати, що Бог таки існує.
Основні світові релігії (індуїзм, нью-ейдж, буддизм, іслам, християнство) є унікальними і відрізняються між собою. Але одна із них заявляє, що є особистісний, люблячий Бог, якого можна пізнати у цьому житті. Ісус Христос розповідав про Бога, який заохочує усіх нас до пізнання Його. Цей Бог дає підтримку, пораду, силу і Свою любов.
В індуїзмі людина один на один намагається звільнитися від закону карми. У нью-ейдж людина сама розвиває свою божественність. У буддизмі людина зайнята пошуком звільнення від бажань. А в ісламі треба дотримуватися релігійних законів, щоб потрапити в рай. В християнстві ж Ісус Христос вказує на те, що людина може мати особисті стосунки з Богом, які триватимуть вічно.
Відповідь – так, може. Ти не тільки можеш з’єднатися з Богом, але і бути впевненим, що Бог любить тебе і цілком приймає тебе.
Багато світових релігій залишають людину наодинці у намаганнях покращити себе духовно.
Будда ніколи не говорив, що є безгрішним. Мухамед також визнавав, що він потребує спасіння. «Незалежно від того, наскільки мудрими, обдарованими чи впливовими були інші пророки, ґуру і вчителі, вони володіли достатнім розумом, щоб зрозуміти власну недосконалість як і у решти людей».2
Однак, Ісус Христос ніколи не згадував про якийсь Свій гріх. Натомість, Він прощав людям їхні гріхи і Він хоче простити твої гріхи також. Ми знаємо про свої недоліки, про ті речі, які розчаровують нас в очах інших, речі які би ми воліли не мати. Можливо це залежність від чогось, запальний характер, аморальність, неввічлива поведінка. Бог любить нас, але ненавидить гріх. Він сказав, що покаранням за гріх є неможливість Його пізнання. Ісус, Син Божий, Бог у людському тілі узяв усі наші гріхи на Себе, перетерпів на хресті і свідомо помер замість нас. Біблія говорить: «Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас».3
Через те, що Ісус помер за нас, Бог пропонує нам повне прощення. Це означає прощення усіх гріхів – чи то минулих, чи то теперішніх, чи то майбутніх. Ісус заплатив за них усіх. Бог, який створив увесь світ, любить тебе і хоче знати тебе. «Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили».4
Через Христа, Бог пропонує нам справжню свободу від наших гріхів і відчуття вини. Бог не залишає людину наодинці з її вадами у тьмяній надії стати кращою завтра.
Через Ісуса Христа Бог досягнув людей, проклавши шлях до пізнання Його. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».5
Ми були створені Богом, щоб жити у добрих стосунках з Ним. Ісус сказав: «Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме... а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть».6 Ісус закликав людей не просто слідувати за Його вченням, а слідувати за Ним. Він сказав: «Я дорога, правда і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене».7 Заявляючи, що Він є Правдою, Христос тим самим перевершив простих пророків і вчителів, які просто заявляли, що говорять правду».8
Ісус проголосив Себе рівним Богові і надав цьому підтвердження. Ісус сказав, що Його розіпнуть на хресті, а три дні опісля Він воскресне. Він не сказав, що реінкарнується колись у майбутньому житті. (Хто б тоді знав так воно, чи не так?) Він сказав, що після трьох днів у могилі, з’явиться живим тим, хто бачили Його розп’яття. На третій день Ісусова гробниця була порожньою, а багато людей засвідчили, що бачили Його живим. Тепер Він пропонує нам вічне життя.
Багато релігій зосереджують своє вчення на духовних зусиллях людини. У вченні Ісуса Христа стосунки з Богом мають двосторонній характер. Він заохочує тебе пізнати Його. «Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його»!9 Ти можеш спілкуватися з Богом, який відповідатиме на твої молитви, дасть тобі справжній мир і радість, покаже шлях, виявить тобі Свою любов і змінить твоє життя. Ісус сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали».10 Це не означає, що життя стане ідеальним, а всі проблеми зникнуть. Але це означає, що завжди у своєму житті ти зможеш звернутися до Бога, Який небайдужий до твого життя і вірний у Своїй любові.
Це не модель виконання методик із самовдосконалення, на кшталт Вісімкового Шляху буддизму, П’ятьох Стовпів ісламу, медитації, добрих справ, чи навіть Десяти Заповідей. Вони можуть здаватися легкими і зрозумілими, але стають ярмом у намаганнях людини удосконалити себе, в той час як Бог залишається далеким.
Наша надія не у виконанні правил, чи дотримуванні якихось стандартів, але у пізнанні Спасителя, який повністю приймає нас через віру в Нього і Його жертву за нас. Ми не можемо заробити місце у раю якимись релігійними обрядами чи добрими справами. Рай – це Божий подарунок нам, коли ми пізнаємо Ісуса Христа.
Чи хотів би ти бути повністю прощеним і особисто відчути Божу любов до тебе?
Ти можеш розпочати стосунки з Богом прямо зараз. Потрібно просто щиро попросити у Бога прощення за свої гріхи і запросити Його у своє життя. Ісус сказав: «Ось Я стою під дверима [твого серця] та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду».11 Чи хотів би ти почати стосунки з Богом, Який так сильно любить тебе? Якщо того бажає твоє серце, то можеш сказати Богові такі слова:
«Боже, я прошу Тебе простити мене. Прийди у моє життя. Дякую Тобі, Ісусе, що Ти помер за мої гріхи. Дякую, що Ти прийшов у моє життя, як і обіцяв. Амінь».
Біблія говорить нам: «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати».12 Якщо ти щиро запросив Бога у своє життя, то це початок особистих стосунків з Ним. Неначе ти щойно познайомився з Богом і Він хоче допомогти тобі знати Його краще, знати більше про Його любов і допомогти тобі приймати мудрі рішення у житті. В Євангелії від Івана (одна із книг Біблії) ти можеш більше дізнатися про стосунки з Богом. Можливо, ти захочеш розповісти комусь про особисті стосунки з Христом.
У інших релігіях людина має стосунки з вченням, ідеями, шляхами і обрядами. Через Ісуса людина може мати стосунки з люблячим і могутнім Богом. Ти можеш розмовляти з Ним, а Він проведе тебе у твоєму житті. Він не просто вказує тобі на шлях, філософію чи релігію. Він пропонує тобі знати Його особисто, відчувати радість і мати впевненість у Його любові посеред життєвих тривог. «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є».13
| ► | Я щойно запросив/ла Ісуса у своє життя (деяка корисна інформація)... |
| ► | Можливо, я хочу запросити Ісуса у своє життя, розкажіть мені більше про це... |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
(1) Івана 8:12 (2) Erwin W. Lutzer, Christ Among Other Gods (Chicago: Moody Press,1994), p. 63 (3) 1 Івана 3:16 (4) 1 Івана 4:9 (5) Івана 3:16 (6) Івана 6:35,37 (7) Івана 14:6 (8) Lutzer, p. 106 (9) Псалом 144:18 (10) Івана 10:10 (11) Об’явлення 3:20 (12) Івана 1:12 (13) 1 Івана 3:1
