Дік Пенел
Лікар Генрі Брандт у журналі Collegiate Challenge сказав, що є один синдром, одна проблема, з якою до нього приходять багато подружніх пар. За їхніми словами «спочатку секс цікавий і захоплюючий. Тоді я почав відчувати себе неповноцінним. За якийсь час неповноцінною мені здавалася моя кохана. Ми почали сваритися, сперечатися і, врешті-решт, розійшлися. Тепер ми вороги.
Я називаю цей синдром ранковим синдромом. Ми прокидаємося і усвідомлюємо, що між нами нема близькості. Секс більше не задовольняє, а все закінчується так, як нам не хотілося б. Все, що залишились від стосунків – це дві егоїстичні людини, які шукають задоволення. Необхідні складові для справжньої любові неможливо отримати «миттєво», і як наслідок, ви опиняєтесь в нестійкій ситуації у пошуках гармонії.
Кожен з нас має п’ять важливих сфер у житті: фізичну, емоційну, психічну, соціальну і духовну. Усі вони повинні працювати злагоджено. Часто, у нашому пошуку близькості ми хочемо отримати усе уже сьогодні, або ще краще вчора. Одна і з наших проблем полягає в тому, що ми хочемо «миттєвої» насолоди. А коли потреба в близькості залишається не задоволеною, ми шукаємо «миттєве» рішення. Де ж ми його шукаємо? У фізичній, психічній, соціальній, емоційній чи може духовній сфері? Власне, у фізичній. Легше бути близьким у фізичній сфері, ніж у будь-якій іншій. Фізичну близькість можна отримати протягом години чи навіть пів, – було б бажання! Але дуже швидко усвідомлюєш, що секс – це лише тимчасове задоволення неглибокого бажання. Бо є значно глибша потреба, яка залишається незадоволеною.
Що ж робити, коли збудження і емоції проходять, і що більше у тебе сексу, то менше він тобі подобається? Тоді ми намагаємося виправдовуватися: «Ми ж любимо одне одного. Ні, я серйозно, справді ж любимо..» Але відчуття вини і незадоволеності нікуди не зникає. По всій Америці я зустрічаю хлопців і дівчат, котрі у пошуках близькості ганяються від одних стосунків до інших, надіючись, що «цього разу все вийде. Цього разу я знайду довготривалі стосунки».
Я вірю, що те, чого ми бажаємо насправді – це не секс. Ми справді прагнемо близькості.
Сьогодні слово «близькість» набуло сексуального відтінку. Але воно означає значно більше. «Близькість» включає усі сфери нашого життя – фізичну, але також і соціальну, емоційну, психічну і духовну. Близькість, насправді, означає можливість повністю розділити з кимось життя. Хіба не виникало у всіх нас, бодай раз, бажання близькості, єдності, можливості повністю розділити з кимось своє життя?
Маршал Годж написав книгу «Твій страх любові». У ній він пише: «Ми з нетерпінням чекаємо на ту мить, коли зможемо виявити свою любов, єдність і ніжність, але часто в критичний момент нам стає страшно. Нам стає страшно близькості. Нам стає страшно любові». Згодом, у тій же книжці, автор пише таке: «Що ближче ти стаєш до когось, то більше вірогідності відчути біль». Саме страх болі часто не дозволяє знайти нам справжню близькість.
Я читав курс лекцій в одному університеті в пд. Іллінойсі. Після одніє з них, одна дівчина підійшла до мене і сказала: «Мені треба поговорити з вами про свого хлопця». Ми сіли і почали розмову. Через якийсь час вона сказала: «Тепер я все роблю для того, щоб не відчувати болі». Я їй відповів: «Іншими словами, ти робиш усе, щоб більше не любити». Вона подумала, що я не так зрозумів її, тому додала: «Ні, я не це маю на увазі, я більше не хочу, щоб мене ранили. Я більше не хочу болі у своєму житті». Я сказав: «Правильно, ти більше не хочеш любити». Нема такого поняття як «безболісна любов». Що ближче ми стаємо одне до одного, то більша можливість отримати біль.
Я б сказав, що ти (і ще приблизно 100% усіх людей) говорять, що уже відчули біль через стосунки. Питання полягає у тому, як впоратися з цим болем? Для того, щоб замаскувати біль, багато з нас дають людям те, що я називаю «подвійним знаком». Ми кажемо людині: «Розумієш, я хочу стати ближчим(ою) до тебе. Я хочу любити і відчувати, що мене люблять... Але хвилинку, мене вже до того ранили. Ні. Більше не хочу про це говорити. Більше не хочу чути цих слів». Ми будуємо стіни навколо наших сердець, щоб захиститися від будь-кого, хто може поранити нас. Але та стіна, яка береже нас від людей навколо, також тримає нас у в’язниці. Який результат цього? Самотність поглиблюється, а справжня близькість і любов стають неможливими.
Любов – це більше ніж емоції, і значно більше ніж просто добрі почуття. Однак наше суспільство використало те, що Бог сказав про любов, секс і близькість та перетворило усе на просто емоції та почуття. Бог дуже детально описує любов у Біблії, особливо у першому посланні до Коринтян, у 13 розділі. Щоб краще осягнути Боже визначення любові, дозволь мені представити вірші з четвертого по сьомий (1 до Коринтян 13:4-7) наступним чином. Які були б твої почуття, якби хтось любив тебе так, як про це сказав Бог:
Бог хоче, щоб ми мали таку любов у стосунках. Зверни увагу, що така любов думає про ближнього. Вона віддає, радше ніж забирає. Але є проблема. Хто може так любити?
Для того, щоб нам відчути таку любов у стосунках, нам спершу потрібно відчути Божу любов до нас. Ти не можеш постійно виявляти до когось таку любов, якщо спершу не відчуєш її на собі. Бог, який знає тебе, який знає усе про тебе, любить тебе саме так – досконало.
Через слова стародавнього пророка Єремії Бог каже: «Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю»! (Єремії 31:3). Тому Божа любов до тебе ніколи не перестане.
Бог полюбив нас так сильно, що дозволив розп’ясти Ісуса Христа за наші гріхи, щоб ми могли бути виправдані. Читаємо у Біблії: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Івана 3:16). Коли ми навертаємось до Бога і приймаємо Його прощення, тоді ми можемо відчути Його любов.
Бог каже нам: «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:9). Бог не лише прощає гріхи, Він забуває їх і очищує нас.
Бог продовжує любити нас, незважаючи ні на що. Часто, стосунки перестають існувати через прикрий випадок чи втрату фінансового доходу. Але Божа любов не ґрунтується на нашому вигляді чи те, ким ми є.
Як бачиш, Божий погляд на любов зовсім відрізняється від того, що кажуть нам інші люди про любов. Ти можеш собі уявити стосунки з такою любов’ю? Бог просто каже нам, що ми можемо отримати Його прощення і Його любов, лише попросивши її у Нього. Це Його подарунок нам. Якщо ж ми відмовляємося від нього, то ми самі відрізуємо себе від справжньої любові, справжньої близькості і справжньої мети у житті.
Божа любов дає відповідь. Усе, що нам потрібно зробити – це відгукнутися у вірі. Біблія так говорить про Ісуса: «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його» (Івана 1:12). Бог послав Свого Єдиного Сина, Ісуса, померти замість нас. Але на цьому історія не закінчується. Три дні потому Ісус воскрес із мертвих. Будучи Богом, Він живий сьогодні і хоче дати тобі Свою любов. Прийнявши Його, ти здивуєшся, що Він може зробити у твоєму житті і твоїх стосунках.
Божі слова промовляють нам: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває» (Івана 3:36). Бог хоче, щоб ми мали життя, не лише сьогодні, але цілу вічність. Якщо ми відмовляємося від Нього, то автоматично обираємо наслідок гріха, тобто смерть і вічну розлуку з Богом.
Лише прийняття Ісуса Христа у наше життя, довіра до Нього, дає нам рівновагу у житті. Віра в Бога дає нас Його прощення. Не потрібно більше ховатися і ходити наосліп. Бог поруч. У Ньому є мир.
Після того як ми повіримо і покладемось на Нього, Він житиме у наших серцях, і ми матимемо з Ним справжню близькість. Його прощення очистить нас від найглибших гріхів, найглибшого егоїзму, найглибшої проблеми, яка у нас була чи буде.
Впродовж Біблії Боже ставлення до сексу є зрозумілим. Бог приберіг секс для шлюбу і лише для шлюбу. Не тому, що Він хоче зробити нас нещасними, а тому, що хоче вберегти наші серця. Він бажає збудувати для нас підґрунтя безпеки, щоб коли ми ввійдемо в шлюб, то нашу близькість ми зможемо побудувати на основі Божої любові і мудрості.
Коли ми довіряємо своє життя Ісусу Христу, Він дає нам нову любов і нову силу кожного дня. Саме тут задовольняється наше бажання близькості. Бог дає нам любов, яка не минає і не перестає з часом. Його любов може звести двох людей разом з Ним у центру того союзу. Зустрічаючись з кимось, зростаючи таким чином разом, не лише духовно, а й соціально, психічно та емоційно, ти можеш мати щирі, люблячі та близькі стосунки, які задовольнять тебе і дадуть тобі щастя. А якщо стосунки розвиватимуться, і їхньою кульмінацією стане шлюб, то сексуальна складова лише підсилить основи тих стосунків, які були закладені раніше.
У будь-яких стосунках, любов Бога до нас дозволяє нам щиро любити інших. Ми перестаємо вимагати любові у інших. Заздрість, гіркота і нечесність, що так властива багатьом стосункам, не є єдиним вибором. Нам не потрібно піддаватися на таке. Натомість, ми можемо стати вірними, чесними і навчитися прощати образи одне одному. Пізнавши Божу любов, ми по-іншому почнемо ставитися до ближніх.
Чи бажаєш ти пізнати Бога і дозволити Йому вести твоє життя і твої стосунки?
Ти можеш прийняти Христа прямо зараз вірою через молитву. Молитва – це розмова з Богом. Бог знає твоє серце і Йому не так важливі слова, як твої щирі наміри. Проте ти можеш скористатися такою молитвою:
«Господи, Ісусе, я потребую Тебе. Дякую, що помер на хресті за мої гріхи. Я відчиняю двері свого життя і приймаю Тебе як свого Спасителя і Господа. Дякую за прощення гріхів і за вічне життя. Боже, прийди в моє життя і зроби мене такою людиною, яку Ти бажаєш бачити. Амінь».
Чи ця молитва висловлює щирі бажання твого серця? Якщо так, то помолись нею зараз. Повіривши у Христа, ти запрошуєш Його прийти у твоє життя, і Він прийде, як і обіцяв. Це початок нових стосунків з Ним, які триватимуть протягом усього життя, стаючи все міцнішими, як наслідок твого пізнання Бога. Коли Бог буде у центрі, то твоє життя отримає абсолютно новий вимір – духовний, – який принесе тобі гармонію і задоволення у всіх твоїх стосунках.
Знаючи і відчуваючи Божу любов, ти зможеш любити інших Божою любов’ю, і таким чином зможеш знайти справжню близькість.
| ► | Я щойно запросив/ла Ісуса у своє життя (деяка корисна інформація)... |
| ► | Можливо, я хочу запросити Ісуса у своє життя, розкажіть мені більше про це... |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
Дік Пенел говорив зі студентами у понад 450 вишах і студ. містечках. Він є автором 12 книжок, в тому числі «Becoming a Friend and Lover» та «Free to Love Again: Coming to Terms with Sexual Regret».
© 1997 Richard Purnell
