Подумай собі про молоток. Він призначений для того, щоб забивати цвяхи. Для цього його і створили. Тепер уяви собі, що ним ніколи не користуюються. Він просто лежуть собі в майстерні. Однак самого молотка це цілком не турбує.
А тепер уяви собі той самий молоток тільки з душею і свідомістю. Минають дні за днями, а він все ще лежить непотрібним у майстерні. Він відчуває порожнечу всередині, але не знає чому. Чогось бракує, але він не знає чого саме.
Тоді одного дня хтось дістає його з майстерні і починає ним ламати гілки для каміну. Молоток до нестями від радості! Йому подобається як його тримають, б’ють по гілкам. Але, по завершенню дня, він все ще відчуває порожнечу. Бити гілки весело, але цього не достатньо. Ще чогось бракує.
Наступними днями його використовують частіше. Ним вирівнюють диски в колесах машини, б’ють стіни, поправляють ніжку стола. Але він все ще незадоволений. Він хоче, щоб його використовували якомога більше, щоб ним збивали, розбивавли і товкли усе навколо. Він думає собі, що може цього всього просто було недостатньо. Треба більше того самого, і тоді я знайду задоволення і сенс у житті.
А тоді одного разу хтось взяв його і забив цвях. Неначе світло засіяло в душі молотка. Тепер він усвідомлює для чого ж він призначений. Його створили, щоб забивати цвяхи! Все інше, що він робив до того, просто тьмяніє. Тепер він знає, чого шукала його душа.
Ми створені на Божий образ, щоб мати стосунки з Ним. Мати стосунки з Ним – це єдина річ, яка повністю зможе заспокоїти наші душі. До пізнання Бога ми мали багато чого у житті, але ніколи не «забивали цвяхи». Нас використовували для благородних цілей, але не для того, для чого ми були створені. Святий Августин підсумував це так: «Ти [Боже] створив нас для Себе. Наші серця не заспокоються, допоки не знайдуть спокій у Тобі».
Стосунки з Богом – це єдина річ, що може втамувати спрагу нашої душі. Ісус Христос сказав: «Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме». Допоки ми не пізнаємо Бога, ми будемо голодними і спраглими у житті. Ми намагаємося «їсти» і «пити» різні речі у житті, щоб насититися і втамувати спрагу нашої душі, але голод і спрага все ще залишаються.
Ми як той молоток. Ми не усвідомлюємо що саме може заповнити нашу порожнечу і дати нам сенс життя. Навіть, будучи в’язнем у концентраційному таборі, Коррі тен Боом знаходила мир і спокій у Господі: «Основою нашого щастя було усвідомлення того, що ми знаємо Христа, що наше життя було заховане у ньому. Ми мали віру у Божу любов...нашу Скелю, яка міцніша і сильніша за будь-яку темряву».
Зазвичай коли ми відсторонюємося від Бога, то намагаємося знайти задоволення у житті, у чомусь іншому, але щоб це не було, його завжди буде недостатньо. Ми продовжуємо «їсти» і «пити» щоразу більше, помилково думаючи, що проблема просто у кількості, але так ніколи і не знаходимо задоволення.
Наше найбільше бажання – знати Бога. Чому? Тому що так ми були створені.
А ти уже забив свій цвях?
Щоб дізнатися більше, натисни: Справжнє життя.
| ► | Як розпочати стосунки з Богом |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
