Лаура Краус Каленберґ
Бути на обкладинках відомих європейських журналів перестало бути для мене мрією, а стало реальністю. Я просто не могла в це повірити! Я хотіла цього усе своє життя – бути у журналах, заробляти багато грошей і подорожувати по всьому світу. Боротьба за виживання нарешті закінчилася. Тепер я могла дозволити собі жити в Парижі і насолоджуватися розкішним життям. Зрештою, хіба не в цьому сенс життя?
Що для тебе краса? Що тобі хочеться змінити у собі? Мені було 19, коли я почала кар’єру у Крістіан Діор. Я знала, що краса – це коли про тебе говорять. Якщо мене схвалювали і наймали на роботу, тоді я робила висновок, що я красива. Це дуже небезпечна самооцінка, бо вона залежала від думок інших про мене.
Ще одним критерієм краси були зв’зки. Я працювала з найпривабливішими жінками у світі, які знімалися у популярних журналах. Оскільки вони були моїми друзями і колегами, то напевно я також красива.
Не секрет, що я приваблювала чоловіків. Оскільки багато красивих, розумних і успішних чоловіків добивалися мене, то я вважала себе красивою. У мене також було багато друзів, я була популярною. Мій успіх зростав, багато людей мене впізнавали, я часто була в компанії інших, на різних вечірках. Тому я напевно була красивою, якщо я мала стільки друзів.
Як наслідок, я стала самозакоханою, егоцентричною людиною. Увесь час я витрачала на себе і на догляд за собою. Моїми улюбленими словами були «я», «мені» і «мене». Усе моє життя було зосереджене на зовнішньому вигляді... на моїй вазі, волоссі, одягу і привабливості.
Одного разу я була 2 місяці на зйомках у Японії. Щодня були окремі люди, які прислуговували мені, навіть у таких дрібничках як зав’язати шнурівки. Коли я одягалася, то завжди був хтось, хто подавав мені плаття чи пальто. Все це тільки підживлювало мій егоцентризм і самозакоханість.
Також я стала трудоголіком. Я працювала сім днів на тиждень, бо знала, що ніщо не може гарантувати постійність у моїй роботі. Моя краса може раптом зів’янути і тому у мене обмаль часу. Одного дня я була в Німеччині, а ввечері я летіла до Парижу, а вранці знову поверталася до Німеччини. Я боялася втратити все це і трималася за свою кар’єру усіма силами.
Через це я дуже ослабла і змарніла. Одного разу посеред показу я знепритомніла, впала і поранила коліно. Це вперше я була прикута до ліжка за свою кар’єру. І хоча це тривало всього лише два тижні, це було страшно не мати роботи. Довелося скасувати чотирнадцять показів мод (pret-a-porter). Я просто була у відчаї.
Але тоді, коли я лежала в ліжку і не могла працювати, я почала роздумувати про своє життя, ставити під сумнів свої цінності та уявлення про красу і якою насправді людиною я була.
Я усвідомила, що мої погляди на красу були неадекватними. Продюсери наполягали на оновленні мого портфоліо кожних півроку, бо мода мінялася надто швидко.
Я також зрозуміла, що заробляти багато у юному віці це класно, але відповідальність за це зашкалювала. Я також розмірковувала чому люди були так прив’язаними до мене. А якби я виглядала інакше, чи не заробляла стільки, любив би тоді мене мій хлопець?
Усі ці запитання і сумніви бомбардували мене, коли я була на вершині своєї кар’єри. Я усвідомила непостійність цього всього і раптом відчула велику порожнечу всередині. Увесь успіх і увага, які мене оточували, не могли її заповнити.
Що трапилось? Де мої пріоритети в житті? Для кого чи для чого я живу?
Я зрозуміла, що увесь цей час будувала своє життя на ненадійному ґрунті. Фундаментом мого життя було ставлення інших людей, мого хлопця, культури, сума мого доходу і рівень моєї популярності. Я наче будувала життя на піску.
Я згадала одну важливу подію, ще у далекому дитинстві, в моєму рідному штаті Індіана. Моя подруга запросила мене на концерт у свою церкву. Я погодилась, тому що знала, що там буде багато хлопців, а церква була великою, тому це мало бути весело.
Але тоді мені здавалося, що Бог мені не потрібен в житті. Який в тому сенс? Мої батьки от-от мали розлучитися. Віра їм зовсім не допомагала.
Але окрім музики на тому концерті, я ще почула слова, які торкнулися мого серця. Спочатку я думала, що музиканти просто розкажуть про себе і т.д. Але суть їхніх слів зводилася до того, що Бог любить нас.
Вони говорили про стосунки з Богом через Ісуса Христа. Вони розповідали про безумовну Божу любов, через яку Бог послав Свого Єдиного Сина на смерть за мої гріхи. «Ого», – подумала я. Безумовна любов і прийняття. Мені не важко було визнати, що у своєму житті я чинила багато помилок, я розуміла, що далека від Божого стандарту ідеальності. Музиканти пояснили, що мені не потрібно заробляти Боже прощення. Все, що потрібно було, – це прийняти його як Божий подарунок через Ісуса Христа.
Того вечора я помолилася короткою молитвою, попросивши у Христа пробачення і попросила, щоб Він змінив мене. Я сказала Йому, що житиму для Нього і свідчитиму про Нього своїм життям. Я запросила була Його у своє життя.
І ось я в Парижі, кілька років потому, роздумую над тим як я дожилася до того, що моє життя втратило сенс? Я усвідомила, що знехтувала стосунками з Богом і пішла своєю дорогою. Тому не дивно, що я відчувала себе такою порожньою! Тож я попросила у Бога пробачення, що жила лише для себе і шукала схвалення від інших. Я сказала Йому: «Будь ласка, зміни мене і покажи мені що таке справжня краса».
Перша річ, яку показав мені Бог, було марнославство. Я цим жила постійно. Щорічно в США витрачають понад 20 мільярдів доларів на косметику, 300 мільйонів на косметичні операції, 33 мільярди на дієтичні продукти. Це ілюструє скільки часу і ресурсів ми витрачаємо на зовнішній вигляд. Марнославство нікого не прикрашає.
З цим була також пов’язана звичка порівнювати себе з іншими жінками. А з цього випливала і ще одна річ, з якою мені довелося боротися, – заздрість. Мені треба було навчитися приймати себе такою, якою Бог створив мене, знаючи, що Він мене любить, не зважаючи на те як я виглядаю чи що роблю.
Коли в житті є постійна невпевненість, стає важко мати друзів і бути другом. Забагато очікувань покладається на компліменти від інших, щоб самому почуватися добре.
Що таке краса? Це не зовнішній вигляд. Це те, що всередині, що у твоєму серці. Скромність є красивою, хоча це не модно зараз. Впевненість і самоповага є красивими. І знаття, що Бог особисто дає красу. Його любов і прийняття дають тобі відчуття впевненості і самоповаги. Це дає змогу тобі прийняти і полюбити себе, разом зі своїми недоліками.
Без Христового прощення, наш гріх робить нас огидними зсередини. Ми не можемо знайти мир. Усі способи «приховати» гріх, що існують у світі, не можуть цього змінити. Бог це бачить, інші люди теж. Лише Христос може зробити нас красивими у очах Божих. Справжня внутрішня краса починається, коли Бог стає центром нашого життя.
Я можу з впевненістю сказати, що Ісус Христос змінив моє життя, і я ніколи не розчаруюся, що вирішила іти за Ним. Чому б тобі не запросити Христа прийти в твоє життя? Ісус промовляє: «Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20).
Ти можеш запросити Христа вірою через молитву прямо зараз. Не так важливі слова, як наміри твого серця. Ось приблизна молитва, схожа на ту, якою молилася я:
«Дорогий Ісусе, я потребую Тебе. Дякую, що помер на хресті за мої гріхи. Я відчиняю двері свого життя і приймаю тебе як свого Спасителя і Господа. Дякую, що простив мої гріхи і дав мені вічне життя. Стань центром мого життя і зроби з мене таку людину, яку Ти хочеш бачити».
Якщо ця молитва висловлює бажання твого серця, помолись нею зараз і Христос прийде у твоє життя, як і обіцяв.
| ► | Я щойно запросив/ла Ісуса у своє життя (деяка корисна інформація)... |
| ► | Можливо, я хочу запросити Ісуса у своє життя, розкажіть мені більше про це... |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
2001 © Лаура Краус Каленберґ
Лаура Каленберґ працює моделлю у Нью-Йорку. Вона побувала в 22 країнах за свою кар’єру і часто була на обкладинках багатьох журналів, в тому числі «Мері Клер», «Космополітан» та «Бріо». Вона знімалася у різних рекламах компаній «Сакс», «Німан Маркус» та «Гейнс». Вийшла заміж за Джефа Каленберґа, який також працює в модельному бізнесі. У них є двоє чарівних діточок.
Світлини: 1,3 Michael Goldman; 2 David Sacks
