Мерилін Адамсон
Чи було у тебе відчуття, що у житті мусить бути щось більше? Щось більше за просто існування? Ось кілька відвертих історій про справжній зміст і роль Бога у житті.
Можливо ти чув про чоловіка, метою життя якого було піднятися на якусь вершину. Але коли він нарешті вибрався на неї, то відчув велике розчарування. Він сповнив свою мету, але чогось все ще бракувало у його житті. Це схоже на ситуацію, коли футболіст впадає в депресію, бо виграв Суперкубок.
Моє студентське життя було таким. Перейшовши на останній курс, я здобув усе, що люди говорили дасть мені повноту життя. Я був активним учасником різних студентських організацій, добре вчився і проводив час з привабливими дівчатами.
Усе, що я планував, я здобував. Але все ж я не відчував повноти життя. Чогось бракувало.
Звісно, що ніхто не знав, що у мене в душі. Я не показував це назовні. Можливо, дехто навіть заздрив мені. Але вони і гадки не мали, при глибину невідомої порожнечі у моєму житті.
Одного літа я почув як хтось читав уривок з Біблії. Колись я читав дещо з неї, але чомусь цього разу ці слова звучали зовсім інакше. Я був здивованим. Ті слова запали мені в душу і мене раптом осінило насільки правдивою є Біблія.
Здавалося, що Бог хоче привернути мою увагу, але я не хотів впускати Його у своє життя. Я продовжував думати як би це вплинуло на моє життя, а ще мої друзі подумали б, що я дивний. Мені було страшно. Але, що більше я думав про це, то більше я усвідомлював (безумовно не без Божої допомоги), що вибрати Бога понад усе дасть мені повноту і змість у житті.
Те, що трапилось потім, важко описати. Але спробую коротко: я усвідомив, що Бог є джерелом справжньої повноти життя. Мій досвід не поодинокий. Він пропонує повноту життя усім, хто шукає Його. Він сказав (і все ще говорить): «Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме».1
Звісно, що у житті не завжди все йде гладко. У ньому є розчарування і боротьба. Але справжня повнота життя приходить лише від Бога, від пізнання Його. Він живий і справжній, Він є причиною мого існування і пізнання Його – це справжня повнота життя.
Пам’ятаю, в дитинстві, я любив дивитися фільм Чарівник Країни Оз. Напевно тобі знайома ця історія. Дороті та її друзі вирушають у країну Оз по допомогу, а натомість їх зустрічає жахливий голос, який вимагає від них подвигу: вкрасти мітлу злої відьми.
Дивовижна історія Чарівника Країни Оз.
В дитинстві, Бог був для мене як і Чарівник Країни Оз. Я думав, що Він підступний, з прикрим характером і що Йому було байдуже до мене. На тих зображеннях Його у церкві, які я бачив у дитинстві, Він здавався далеким, не від світу цього, недосяжним. Його смерть на хресті я розумів як велику жертву, але яку Він здійснив неохоче. Я гадав, що важливим є те чи я чемний і слухняний. Для того, щоб Він прийняв мене, мені треба було це заслужити. Як бачиш, Бог не був особливим у моєму житті. Я не міг назвати Його Дивовижним.
Але все змінилося, коли я став студентом. Відсунулась завіса. Вперше у житті хтось показав мені Яким насправді був Бог, що про Нього говорить Біблія. До того я вважав Біблію туманною книгою. Бог виявився не злим і не прикрим, а зовсім навпаки. Він був люблячим і повним співчуття. Він знав, що я не міг прожити досконале життя і дотримуватися Його заповідей. Тому зі Своєї великої любові Він став людиною і прожив досконале життя за мене.
Я дізнався, що Ісус Христос не є просто прикладом доброго життя, Він прожив це добре життя замість мене. Мені не треба було страждати як і Він, але покластися на цю Його жертву. На хресті Він забрав усі мої гріхи. На хресті виявилася велика Божа любов до мене. Там Він показав наскільки я важливий для Нього. Там Він прийняв мене. Як говорить Біблія: «Бо Того [Ісуса Христа], Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім»!2
Завіса відкрилася і я зрозумів, що саме з Богом я можу отримати прийняття. Я заохочую тебе також відкрити завісу і усвідомити Боже прийняття та прощення.
Я завжди вважала, що у житті повинна бути мета. Звісно, що не кожної миті, бо скільки сенсу може бути у пранні білизни, наприклад? Наше життя також не повинно бути надто серйозним. Нам усім потрібно весело проводити час!
Але життя має бути більшим, ніж просто пошуком веселощів, тому що вони швидкоплинні. Сьогодні є, а завтра нема. Як влучно сказав Раві Захаріас: «Якщо у житті нема більшого сенсу...то тоді у житті немає стимулу і воно беззмістовне».
Кілька років я вивчала філософії Достоєвського, Сартра, Ніцше, Сократа та інших. Я шукала верховний, мотивуючий сенс життя. Кожний місяць я «пробовувала» жити різними філософіями, щоб знайти єдину істинну філософію. Але вони тільки мене розчаровували, коли доходило до практичних речей. Мої пошуки тривали.
Професор Дейвіл Ейкман, міжнародний кореспондент журналу «Тайм», дещо пролив світло на це. У нього багато наукових ступенів, він є експертом з історії Росії і Китаю та комуністичних рухів у цих країнах. Він пропрацював у більш ніж 30 країнах, вільно володіє шістьма мовами і є великим мислителем нашого часу. Він сказав: «У кожного з нас є свій сенс життя, причина чому ми тут. І ніхто не може тобі її сказати, окрім Бога». Професор Ейкман пропонував розпочати особисті стосунки з Ісусом Христом.
Він розповів наступне: «Коли я почув слова Ісуса [з Біблії], мені здалося, що Він говорить лише до мене. «Я дорога до життя. Якщо підеш нею, то твоє життя зміниться». Тоді він поділився як зробити перший крок до пізнання Ісуса Христа. Професор Ейкман підсумував: «Я можу тобі пообіцяти, що кожен, хто запросить Ісуса Христа у своє серце матиме неймовірне життя».
Як і професор Ейкман, я була атеїсткою. І як і він, знашла правду в Ісусі Христі. Ісус не вказував людям на якесь вчення чи філософію. Він вказував на Себе. Ісус сказав, що може простити нам гріхи, дати внутрішній мир посеред важких ситуацій, а також дати нам свободу.
Я знала одне, що якщо зможу впевнитися, що Бог існує, то захочу пізнати Його. Але я сумнівалася. Я сперечалася з християнами, яких знала. Мені потрібні були докази, що Ісус є Богом. Одного дня я тверезо глянула на всі відомі мені факти існування Бога і божественності Ісуса. Я була вражена кількістю логічних та історичних фактів. Тоді, я знала, що мені потрібно було прийняти рішення. Чи я запрошу Його змінити моє життя, чи повністю відмовлюся від ідеї Бога у своєму житті.
Після розгляду фундаментальних і раціональних причин віри в Ісуса, я запросила Його прийти у моє життя. І того дня, мій пошук сенсу життя був завершений.
Мене вразив той факт, що я можу мати стосунки з Богом. Я говорила з Ним, а Він відповідав мені зміненим життям. Він вів мене у моїй кар’єрі у такий спосіб, який я навіть уявити собі не могла. Я ставила Йому запитання, а Він давав мені корисні відповіді з Біблії.
Все це не сталося одного похмурого, дощового дня. Я насолоджувалася цими двостороннім стосунками постійно. Я не стала святою, але Ісус Христос змінює життя тих, хто йдуть за ним.
Іти за Богом – це велика радість. Пізнавши Ісуса Христа, я отримала справжній сенс і мету у житті.
Справжнє життя, сповнене повноти, прийняття і сенсу. Його можна отримати у стосунках з Ісусом Христом. Ніхто в історії людства не говорив таких слів, як Ісус, і не підтверджував їх так, як Ісус. Ісус говорив, що може прощати гріхи, через які ми можемо пізнати Бога-Отця. Ісус підтвердив усі ці слова, воскресши з мертвих. Він справді унікальна людина, яка коли-небудь жила на світі, Він значно більше ніж просто добрий вчитель.
Біблія говорить, що Ісус є Богом, Який став людиною: «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами».3 Він був «образом істоти Його [Бога]».4 У двох словах, Ісус Христос виявив яким є Бог. Тож як почати стосунки з Ним?
Нам не потрібно для цього ставати кращою людиною. Спроба вразити Бога нашими добрими справами не справляє на Бога враження. Якщо ти стикався із стосунками, де тоді треба було завойовувати чиюсь увагу, то ти знаєш, що це неприємно і нелегко.
Бог полюбив нас такою щирою любов’ю, що сам проклав шлях до Себе...але є одна проблема. Зараз між нами і Богом є гріх (наше самодостатнє життя виявляється гнівом, образами, нетерплячістю, егоїзмом, жадібністю тощо). Якщо ти розмірковував, чому твої молитви ідуть в нікуди, то ось, власне, чому. Наш гріх відділив нас від Бога, Який не знає гріха, є Святим.
То що ж зробив Бог, щоб ми могли мати стосунки з Ним? Ісус Христос («Бог у тілі») узяв всі наші гріхи на Себе і добровільно поніс за них покарання – смерть. Він зробив це, що ми могли бути повністю прощеними, повністю прийняті Ним.
Нашу проблему можна проілюструвати на прикладі однієї студентки, яку суд засудив через злочин. Їй дали 30 днів, щоб заплатити 1000$ штрафу. Студентка і близько не мала таких коштів. Тоді суддя, знаючи це, знімає свою суддівську мантію, і платить за неї штраф. Чому? Як суддя, він повинен був винести справедливе рішення. Але як батько тієї студентки, Він обирає заплатити штраф замість неї.
Це те, що зробив Ісус для нас. Він приніс Себе у жертву, Його били, принижували і розп’яли замість нас. Він тепер просить нас відгукнутися на Його жертву і запросити Його у наше життя.
Він хоче, щоб ми знали Його і відчували Його любов, радість та мир. Коли ми запрошуємо Його у наше життя, то отримуємо Його прощення і починаємо нові вічні стосунки з Ним. Ісус сказав: «Ось Я стою під дверима [твого серця]та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним [нею], а він [вона] зо Мною».5
Якщо це бажання твого серця, ось молитва якою ти можеш помолитися до Бога зараз, (не так важливими є слова, як твоє щире серце):
Дорогий Боже, Я визнаю, що згрішив(ла) проти Тебе. Дякую, що помер на хресті за мої гріхи. Я прошу, прости мене. Я хочу пізнати Тебе. Прийди у моє життя як мій Спаситель та Господь. Дай мені справжнє життя, яке приходить лише від Тебе. Амінь».
Щоб дізнатися більше про сенс життя, прочитай Джерело зміненого життя або інші статті на цьому сайті.
| ► | Я щойно запросив/ла Ісуса у своє життя (деяка корисна інформація)... |
| ► | Можливо, я хочу запросити Ісуса у своє життя, розкажіть мені більше про це... |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
«Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя». (1 Івана 5:12)
«А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його». (Івана 1:12)
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне». (Івана 3:16)
«Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився». (Ефесян 2:8-9)
«Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове»! (2 Коринтян 5:17)
«Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його». (Івана 17:3)
(1) Івана 6:35 (2) 2 до Коринтян 5:21 (3) Івана 1:14 (4) до Євреїв 1:3 (5) Об’явлення 3:20
