Хтось

Це продовження до статті Щось.

Існує Вічне Щось. Щось існувало завжди. Щось не має початку. Якщо у Щось є якісь потреби, то Воно само може їх задовольнити. Йому не потрібно нічого, щоб існувати. І Воно не може створити собі рівного, щоб воно було більшим за Нього. Все, що Воно створює не є вічним. Тому Вічне Щось не може створити інше Вічне Щось. Воно завжди буде більшим за будь-що, що існуватиме.

А чи може те Вічне Щось бути множиною? Цілком можливо. Скажімо, що спочатку існувало п’ять Вічних Щось. Однак, якщо б так було, ті п’ять були би рівносильними по відношенню до часу і сили. Усі були би несотворенними, вічними, здатними робити усе, що можливо. Знову доводимо той факт, що не кількість, а якість має значення.

То, що ж ми знаємо про Вічне(і) Щось? Воно не єдине. Бо існує ще щось. Ти, наприклад. Тобі треба запитати себе, чи ти є Вічним Щось чи може одним із Вічних Щось? Якщо ти Вічне Щось, то ти не маєш початку, не існує потреб, яких би ти не міг задовольнити сам. Чи це правда про тебе? Якщо ні, то ти Щось Інше, а не Вічне Щось.

Повернімося до нашої великої темної-претемної порожньої кімнати. Але припустімо тепер, що у ній є одна молекула водню і одна молекула азоту. Заради експерименту скажемо, що вони і є Вічні Щось. Вони існували завжди. Вони можуть зробити будь-що, що можна зробити.

І ось Вони вирішують створити Щось Інше, бо Вони єдині, хто існує в кімнаті. Але хвилинку, чи можуть водень і азот приймати рішення? Щоб вони були Вічним Щось, Їм ТРЕБА мати здатність приймати рішення.

Подумай про це. Вічне Щось повинно робити вибір. Вічне Щось – вічне. Воно завжди існувало незалежно від чогось. Більше того, Воно Само завжди існувало. Що це означає? Що ніщо не може відбутися без відома Вічного Щось.

Вічне Щось – це все, що є, крапка. Тому, єдина річ у бутті, що може змінити єдиність Вічного Щось – це Саме Вічне Щось. Не може існувати іншої сили поза Вічним Щось, бо Вічне Щось – єдине, що є.

Отже, якщо одна молекула водню і одна молекула азоту є Вічними Щось, ні одна сила ззовні не може Їм вказувати. Вони – це все, що є. Вони – це єдина сила, що є.

Оскільки вони є єдиною силою у бутті, лише Вони Самі можуть змінити Свою єдиність. У бутті немає нічого, що би довільно чи випадково, могло б вплинути на Їхнє рішення створити Щось Інше.

Щось Інше не може бути створеним випадково. Чому? Для того, щоб це сталося, цей «випадок» повинен перевершити силу молекул водню і азоту. Але вони єдині, що існують. Будь-що, що твориться, твориться Ними. «Випадок» – це Щось Інше. Щось Інше не може перевершити Вічне Щось. Більше того, на даному етапі «Випадок» просто не існує.

Якщо Випадок – це щось поза Вічним Щось, тоді воно не існує, лише якщо Вічне Щось створить його. Але навіть якщо Вічне Щось створить Випадок, то він все одно буде підвладним Вічному Щось, оскільки це вже буде Щось Інше.

Отож, якщо Щось Інше буде створене, то тільки силою і ВОЛЕЮ Вічного Щось. Щось Інше може бути створене Випадком лише якщо Випадок буде створений до створення Щось Іншого. Але сам Випадок не може бути створеним випадково. Його створіння повинно виходити із волі Вічного Щось.

Що це говорить нам про наші молекули водню і азоту. Що вони не просто Вічне(і) Щось, Вони вічні особи. У Них є воля. Тобто у них має бути здатність обирати. Тому їм притаманні властивості особи.

Ще раз, чому Вічне Щось повинне мати здатність обирати? Подумай про порожню кімнату, де є лише молекули водню і азоту. Вони є Вічними Щось. Вони єдині, хто існує в кімнаті, і вони існують вічність.

Вони існують незалежно від будь-чого. Для того, щоб вижити, Їм не потрібно нічого. Тому, якщо вони створять Щось Інше, то зроблять це не з необхідності (як інстинкт збереження роду у тварин). Також, якщо вони створять Щось Інше, то це не буде випадково, хіба якщо вони створять самий Випадок. Випадок – це сила, але Вічні Щось (дві молекули) – це єдина існуюча сила.

Більше того, молекули не можуть бути просто машинами. Машини будуються і запрограмовуються якоюсь зовнішньою силою. Але молекули (Вічні Щось) – це єдина існуюча сила. Жодна інша сила не існує поза Ними.

Саме тому, якщо Вони створять Щось Інше всередині кімнати, причина такого творіння повинна буде виходити від Них, тому що окрім них не існує жодної іншої сили. Ніщо інше не існує всередині кімнати окрім Них.

Ніщо їх не заставляє створити Щось Інше, ні інстинкт, ні необхідність, ні будь-яка інша воля. Вони не підконтрольні нікому і нічому. Причина усіх Їхніх дій і творіння виходить лише від Них Самих.

Ця причина може бути лише Їхньою волею. Їм треба вирішити створити Щось Інше, бо інакше нічого більше не існуватиме. Вони будуть єдиними у кімнаті, допоки не вирішать створити Щось Інше. Їм знадобиться щось значно більше ніж просто сила, щоб створити Щось Інше. В певний момент, який відрізнятиметься від усіх інших моментів Їхнього існування, Їм доведеться вирішити використати Їхню силу, щоб створити Щось Інше.

Якщо у Них не буде волі (як у тенісних м’ячах, про яких ми говорили раніше), то Їхня сила так ніколи і не була би використана, щоб сторити Щось Інше. Їхня сила використовувалася б просто задля Їхнього буття. І їхня єдиність була б вічною.

Вічне Щось існувало в самотності вічно. Саме тому, повинна бути причина у Ньому Самому, щоб це змінилося. Якщо Щось Інше існує, то існує лише через те, що Вічне Щось обрало припинити власну єдиність.

Якщо причина створення Щось Іншого не виходить із Вічного Щось, тоді Щось Інше ніколи не буде існувати. Бо Вічне Щось, в певний момент, було єдиним, що існувало.

Але ми знаємо, що Щось Інше існує. З цього випливає, що Вічне Щось має здатність вирішувати використвовути Свою силу. Воно має мати здатність обирати створювати Щось Інше поза Самим Собою. Оскільки у Нього є воля¹, то Вічне Щось є особистісним. Це означає, що насправді Вічне Щось – це Вічний Хтось.

Вічний Хтось не керується інстинктом виживання, бо у Нього немає потреб і Він не може перестати існувати. Також Вічний Хтось не створює щось випадково, хіба якщо створить самий Випадок. Випадок – це сила, яка повинна бути створена Вічним Щось, інакше вона просто не існуватиме. І, зрештою, Вічний Хтось не є машиною. Немає нікого поза Ним, щоб заставити чи запрограмувати Його щось робити.

Щоб читати далі, перейди на Хтось 2.

(1) «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!» (Біблія, Об’явлення 4:11)