Це завершальна частина теми, яку ми розпочали у статті Чи було колись Нічого?, а згодом продовжили у статтях Щось, та Хтось. Ось короткий підсумок попередніх висновків:
(1) Абсолютне Ніщо ніколи не існувало. Якби воно існувало, то зараз все ще було би Абсолютне Ніщо. Але Щось Інше існує. Ти, наприклад.
(2) Оскільки Абсолютне Ніщо ніколи не існувало, завжди був час, коли існувало щось. Це щось ми можемо назвати Вічне Щось. Вічне Щось не має ні початку, ні кінця, у Нього немає потреб, яких Воно б Само не могло задовольнити, Воно може робити будь-що, що можна зробити, і завжди буде вищим за будь-що, що Воно створить.
(3) Вічне Щось не є машиною, яка би контролювалася чи була запрограмованою якоюсь силою ззовні. Вічне Щось не творитиме із необхідності, оскільки у Нього немає жодних потреб. Для того, щоб Вічне Щось створило Щось Інше, Воно мусить обрати вчинити так. Це означає, що Вічне Щось має волю, а отже Воно є особистісним. З цього випливає, що Вічне Щось – це Вічний Хтось (або Вічні Хтось).
Тепер стає необхідними змінити займенник «Воно», оскільки Вічне Щось – це Вічний Хтось. Ми зупинимось на займеннику «Він», хоча рід у даному дослідженні немає значення.
Оскільки Вічний Хтось не має потреб, які Він сам не міг би задовольнити, Він може існувати, не потребуючи якогось середовища, бо Він існував навіть тоді, коли не було нічого, окрім Нього. Будь-яке середовище є поза Ним, тобто повинно було бути створене. Але все, що є – це Він.
Цілком імовірно, що цей Вічний Хтось є трансцедентальним. Тобто, що Він може існувати поза часом і простором, оскільки ні від чого і ні від кого не залежить. Він існує вічно, тому час для Нього не має значення. І Він також існує поза будь-яким середовищем, тобто поза простором.
Будучи трансцедентальним, поза часом і простором, робить цілком імовірним той факт, що Вічний Хтось буде тим, що ми називаємо «невидимим». Лише те, що займає якийсь простір є видимим. А якщо щось поза простором, то як воно буде видимим? Саме тому Вічний Хтось, імовірно, невидимий і може існувати без потреби у якійсь формі.
Уявімо собі, що Вічний Хтось вирішує створити Щось Інше, або краще Когось Іншого. Вічний Хтось вирішує створити Когось Іншого, хто був би схожим на Нього у певному сенсі. Як і Він, Інший Хтось матиме самосвідомість, що є необхідною складовою волі. Тобто той Інший Хтось буде особою і матиме волю.
Що ще ми знаємо про цього Іншого Хтось? Чи буде цей Інший Хтось поза часом? Ні, бо він не існував вічно. У Іншого Хтось буде початок, тому він залежатиме від часу.
Пригадуєш ми говорили, що будь-що, що створить Вічний Хтось буде Йому підвладне, а також обмежене у часі і просторі. Цього ніяк не уникнути. Навіть якщо цей Інший Хтось існуватиме вічно у майбутньому, у нього все ще буде початок у часі. Власне, його існування буде розміщене в [безкінечному] часовому просторі Вічного Хтось.
А як щодо простору? Чи буде Інший Хтось обмежений у просторі? Так. Лише Вічний Хтось може існувати без будь-якого середовища. Інший Хтось потребуватиме певне середовище для існування, але яке? Подумай про простір як і про час. Інший Хтось існує у часовому вимірі Вічного Хтось. Схожим чином, Інший Хтось існуватиме всередині просторового виміру Вічного Хтось.
Вічний Хтось необмежений у просторі. Таким чином Він може перебувати усюди як у часі, так і в просторі. Коли ж буде створений Інший Хтось, він існуватиме в часовому і просторовому вимірі Вічного Хтось.
Тож тепер у нас уже є Вічний Хтось і Інший Хтось, однак виникає проблема. Інший Хтось не бачить Вічного Хтось, тому що Вічний Хтось перебуває поза простором. Він не займає якусь частину простору.
Тому Інший Хтось не може знайти Вічного Хтось. То що ж Вічний Хтось має зробити, щоб Його побачив Інший Хтось? Він повинен перестати бути трансцедентальним, принаймні на якийсь час. Чи це можливо?
Пригадуєш ми говорили, що будь-що, що можна зробити, під силу Вічному Хтось. Він зможе зробити таке, що Інший Хтось зміг би Його побачити, тобто перестати бути трансцедентальним на якийсь час. Але як це зробити?
Ми виявляємо присутність чогось чи когось за допомогою зору, нюху, дотику, смаку, слуху. Якщо Вічний Хтось дав би Іншому Хтось можливісь бачити чи чути, то Вічний Хтось міг би: (1) з’явитися у видимій формі, (2) промовити до Іншого Когось, або (3) і те, і те. У такий спосіб Вічний Хтось зміг би вийти за межі Своєї трансцедентальності, щоб Інший Хтось зміг Його виявити.
Пам’ятаєш, що Інший Хтось є створеним. Саме тому він обмежений у часі і просторі. Якою природою він би не володів, його можна буде виявити у часі і просторі. Тому все, що залишається Вічному Хтось зробити, – це вирішити яку форму надати Іншому Хтось. Це є єдиним спобом виявити Себе.
Але виникає запитання: Якщо Вічний Хтось може перестати бути трансцедентальним, чи означає це, що Він являє себе повністю? Ні! В Ньому набагато більше, що залишається для нас таємницею. І хоча Він міг би відкритися нам більше (у всій Своїй трансцедентальності), Іншому Хтось ніколи не вдасться повністю пізнати і зрозуміти Його.
Цікавим є той факт, що вищеописаний сценарій цілком співпадає з тим, що описує Біблія. Всі ми схожі на Іншого Когось. Ми обмежені часом і простором. Однак Бог – це Вічний Хтось, який явив Себе у образі Ісуса Христа. Щоб дізнатися більше, читай далі...
1. Бог – це Вічний Хтось. Він існував і існуватиме завжди.
«Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог»! (Псалми 89:2)
«Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його». (Ісая 40:28)
«Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене»! (Ісая 44:6)
«А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний»! (Єремії 10:10)
«Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є». (Івана 8:58)
«Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий»! (Євреїв 13:8)
«Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель»! (Об’явлення 1:8)
«Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець». (Об’явлення 22:13)
2. Бог невидимий.
«Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був». (Івана 1:18)
«Бог є Дух». (Івана 4:24)
«Цареві ж віків — нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові, — честь і слава на віки вічні». (1 Тимофія 1:17)
«Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може». (1 Тимофія 6:15-16)
3. Бог перебуває усюди, але все ж окремо від нас.
«Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця»? (Псалми 139:7)
«Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих, і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас». (Дії 17:24-27)
4. Бог може зробити усе, що лише можна зробити.
«Чи для Господа є річ занадто трудна»? (Буття 18:14)
«А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив». (Psalms 113:11)
«...бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню...» (Ісая 46:10)
«Неможливе це людям, та можливе все Богові». (Матвія 19:26)
«Бо для Бога нема неможливої жодної речі»! (Луки 1:37)
5. Бог може вийти за межі Своєї трансцедентальності. Він може виявити Себе, прийнявши людську подобу.
«Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово... І Слово сталося тілом, і перебувало між нами». (Івана 1:1; 14)
«Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя, а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам…» (1 Івана 1:1-2)
«Він [Ісус Христос] є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено»! (Колоссян 1:15-16)
«Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті». (Євреїв 1:3)
«Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної». (Филип’ян 2:5-8)
6. Коли Бог виходить за межі Своєї трансцедентальності, то це не увесь Він. Але те, що Він являє, є Ним.
«...бо більший за Мене Отець». (Івана 14:28)
«Я й Отець Ми одне»! (Івана 10:30)
«Хто бачив Мене, той бачив Отця». (Івана 14:9)
Хочеш пізнати цього Бога? Тисни, щоб дізнатися як...
| ► | Як розпочати стосунки з Богом |
| ► | У мене є запитання чи коментар... |
